Всі питання – пусте! Всі розмови – набік!
Я до тебе лечу, як до моря потік,
Без вагань і без дум любий образ ловлю,
Тямлю те лиш одно, що безумно люблю.

В тихім блиску зорі я тебе пізнаю,
В світлі неба ввижаю усмішку твою,
А коли мені вмерти прийдеться без тебе,
Над тобою зорею засяю на небі.
Іван Франко1901