Хай осінь вчасная сміється надо мною, Хай іней посрібля на тім’ї волос мій; З тремтінням весняним стою перед тобою, Весь повний радощів і молодечих мрій. І з любим образом не рад я розлучиться... Досить мені тих страт, і змагань, і борні! І все життя, з яким так важко облічиться, Якоюсь казкою здалось тепер мені.
|