Хай осінь вчасная сміється надо мною,
Хай іней посрібля на тім’ї волос мій;
З тремтінням весняним стою перед тобою,
Весь повний радощів і молодечих мрій.

І з любим образом не рад я розлучиться...
Досить мені тих страт, і змагань, і борні!
І все життя, з яким так важко облічиться,
Якоюсь казкою здалось тепер мені.
Іван Франко1901