|
Ну ж бо двері відкрий, Обійди наокола стіни. Час непевний такий – Не лягай, зачекай, не засни. Може статись, вночі Дальній поклик почуєш і ти. На незнані кличі Чи ти підеш – комусь помогти? Як же спати тобі, Коли там, в далині, в темноті, Хтось волає – слабий І безсилий в своїй самоті. Тож виходь-но до брам І яскравий ліхтар нарихтуй: Хоч і згинеш ти сам, А того, хто благає – врятуй!
|