|
Коні ще відомі плавом: І – не добре, і – не в далечінь. На російську «Глорія» – як «Слава» В пам’яті карбується і в лінь. Корабель йшов, назвою був гордий, В океані не хотілось стріч. В трюмі добрими мотали мордами, Коней тисяча топталась день і ніч. Коней тисяча! Підків четвірка тисяч! Щастя все ж вони не принесли. Міна кораблю пробила днище. В далечінь далеко відпливли. Люди у човни і шлюпки влізли, Коні попливли всі просто так. Що було робити коням бідним, Як нема їм місця на плотах? Плив у океані рижий острів, В морі синім острів плив гнідий. Попервах здавалось – пливти просто, Океан не більший від ріки. Та не видно в річки тої краю При останку слабих кінських сил. Вмить заржали коні серцекраєм Тим, хто в океані їх топив. Коні йшли на дно і ржали, ржали, Поки всі на дно і не пішли. Ось і все. А все-таки так жаль їх, Рижих – до землі не допливли.
|