|
Дівчина вернулася з прогулки, Руки – мов троянди. Мати кажуть: «Чом червоні твої руки, доню?» «Я шипшини цвіт собі ламала І шипами – руки поколола!..» Знов вернулась дівчина з прогулки, Губи – мак червоний... Мати кажуть: «Чом такі червоні в тебе губи?» «Я в саду малйну їла, мамо, Тож, – забарвив губи – сік малйни!..» Знов вернулась дівчина з прогулки, Щоки снігом вкрито!.. Мати кажуть: «Що тобі?! Так зблідли твої щоки!..» Та ридає: «Рий могилу, мамо!.. Поховай мене у тій могилі, Напиши на ній мої визнання: «Раз прийшла з червоними руками, Це від того, що стискав їх милий! А прийшла з червоними губами – Від його жагучих поцілунків! А оце – і снігом вкрито щоки, Бо мене покинув, зрадив милий...»
|