|
Вперше, наче як востаннє, З чарівного джерела Диво ллється без вагання – Все навколо ожива! Хай не всім дісталась вдача Це чар-зілля пригубить, Та комусь і в сиві па́си Все ще прагнеться любить. Не даремно про кохання Хтось виспівує, як Бог, – Про солодке божевілля, Не розділене на двох...
|