|
Коли в останню путь Ти проводжаєш друга, У дружбі, не забудь, Посмертна є послуга: Нехай в прощальний час З ним зброя не лишиться, Вона іще не раз На фронті знадобиться. Та флягу ту, що з ним Усі пройшла дороги, Над вухом ти струсни, Щоб ожила волога, І, як ударить в дно Зелений хміль солдатський, – На два ковтки вино Ти розділи по-братськи. Один ковток за тих, Хто більше не озветься, І, звісно, за живих, – Хай довше їм живеться, А другий ти не пий. Затамувавши тугу, Ти флягу ту зарий У землю разом з другом. Щоб у жаданий строк В день перемоги з нами Він випив свій ковток Холодними губами.
|