|
Війну він малював усе життя. Вночі пішов, наско́чивши на міну, Він разом з кораблем у небуття, Останню не закі́нчивши картину. Був лікарем від Бога, ось чому Він смерть усе життя цькував жорстоко. І вмер, бо прищепив собі чуму, Скінчи́вши досліди раніше строку. Усе життя випробував серця, Хлопчиськом починаючи з «ньюпора», У сорок він розбився, до кінця Не дослідив останнього мотора. Ніяк не можемо змиритись з тим, Що люди помирають не у ліжку, Що гинуть, не закі́нчивши картин, Не завершивши досліду чи книжки. Немов у нас останні є діла, Неначе можна, кинувши турботи, З родинним колом сівши край стола, Під старість спочивати від роботи...
|