|
Хтось каже, що я те́бе розлюбив, З цим сперечатися і нудно, і безглуздо. У тебе я пощади не просив, І в них її просити буду дзуськи. Нехай доводять справу до кінця Старанно і без краплі милосердя, Хай судять наші, грішні хай, серця, Хоч у самих так тільки – передсердя.
|