|
Чекай на мене. Повернуся. Ти тільки на мене чекай. Чекай тоді, як хмари в русі Дощи знесуть за небокрай. Чекай тоді, як хуртовина І спека на дворі, чекай. Коли, не чуючи провини, Забудуть всі. Не забувай. Чекай тоді, як всім набридне, Хто поруч із тобой чекав, Чекай мене, як лист не прийде З далеких місць, яких не знав. Чекай на мене. Повернуся. Тоді, як марно вже чекать. Іди від тих, хто каже: досить, Тож час настав і забувать. Нехай повірять мати з сином, Що вже давно мене нема, Хай друзі вип’ють на споминок Потрохи гіркого вина. А ти чекай. Разом із ними Своє вино не випивай. Хай полум’я на мить застигне – Мене ти все ж не забувай. Чекай на мене. Повернус Всім бідам і смертям назло. Хтось скаже, мов в такому дусі, Що йому просто повезло. Їм не збагнути, без вагання, Як серед бою того дня Лише одним своїм чеканням Мене від смерті зберегла. Не зрозуміти, як так сталось, Що я живим лишитись зміг – То ти, долаючи усталість, Чекала краще за усіх...
|