|
Друг, що чую! Розпрощався Ти з своєй товстою Ганною Начебто вже спокусився Ти худою Маріанною! Все в житті буває з нами, – Плоттю всякий спокуситься, – Але гратися з мощами... Гріх такий нам не проститься. Що за мара – пекла, неба? Мабуть, діє сам лукавий, – Шепче: нам товстих не треба, – І ми тішимось з кістлявою.
|