|
Згадаємо наші походи, Пожежі страшні по низах, Де бились робочії зводи, В загонах бійців-партизан. Ми йшли крізь кривавії гони, Нас вів бойовий командир Туди, де бандитські загони Лишили зруйнований Чир. Ми йшли крізь вітри і пожари, Пробивши кільце ворогів, А з нами наш вірний товариш І радощі, й горе ділив. А хуга гула, порошила, За доном степами неслась, Не здав командир Ворошилов Наш рідний шахтарський Донбас. В боях ми зросли та зміцніли. В окопах суворих війни, Але лютим ворогам-білим Царіцина не віддали. Ми знаєм, велика в нас сила, Але хоч і прийде війна, Нас в бій поведе Ворошилов, – Боєць, командир наш і брат.
|