|
Їжак додому повертав Із нелегкою ношею, І там, де стежечка крута, Зустрівся він з калошею. Ані пройти, ні обійти. – Ану без жартів! Пропусти! – А та у відповідь мовчить... Їжак розсердився, кричить: – О, забалакаєш-таки! – І... гиць калошу на голки. – Ото щоб знала, як мовчати! – Й калошу потягнув до хати. Тепер в калоші тій щодня Купається їжаченя.
|