|
Ой, засни, моє серце, навіки! Не кохай, що колись ти кохало, Не гукай, що майнуло, без ліку, Не шукай, що навіки пропало! – Щоб навали оманливих мрій Не здолати б – твій сон й супокій!.. Що пройшло, те назавжди минуло, На майбутнє – нема сподівання, За блаженсі во – давно ти забуло, Заспокойся ж на ложі страждання! І старайся забуть восени Про троянди своєї весни!..
|