|
Не діждусь тепла-погоди В крижанім саду І до Бога чорним ходом Ввечері піду. Попрошуся з дум морозу В Бога на нічліг, Де в теплі б я стужі прозу В пісню скласти зміг. Сів тихенько б коло пічки, Дров не пожалів, І придумував без свічки Теплі рими слів... Тануть стіни криги ночі, Й між краплин на склі Я твої вологі очі Бачу в сліз імлі.
|