|
Не гусиним-лебединим Напишу листа пером, З льоду ходом хай невпинним Мчить у повінь напролом. Напишу – і кину в воду Лебедя перо ясне, Хай тобі воно в негоду Срібним сяйвом спалахне. В ніч холодну самотинну Не вгадаєш зразу ти, Плине лебідь, чи льодину Прибиває з темноти. А перо до сонця сходу В скальній крижаній журбі Лебедину пісню льоду Сумно виплесне тобі. І для тебе в пору пізню, Серед скал в часи нічні Лебедину ніжну пісню Хлинуть води весняні.
|