|
До дитячих літ погоди, Де м’яка сніжить зима, Вже вернутись ні нагоди, Ні можливості нема. Та на згадку зовсім трохи Все ж затямилось мені – Волошкові сни-дороги З красним сонцем в вишині, Кислих ягідок принади З ялівцевих сизих віть І духмяні аромати Пересушених суцвіть. Весь той скарб ношу з собою, І в нерідній стороні Ним я серце заспокою, Як заплачеться мені.
|