|
Модниця ти, модниця, Згадую в журбі. Де живеться, ходиться, Гуляється тобі? Спогадами милими Через всі моря Мчиш до мене хвилям, Радосте моя. На шляху тернистому Крізь тумани сліз В платтячку барвистому Бачу тебе скрізь. Слідом горностаєвим Скачеш у снігах, Холодом затаєним Танеш на губах. Вчувши над столицею Хмари грозові, Линеш диво-птицею В нетрі лісові. Згадуючи, плачеш десь В райдужному сні... Треба би побачитись, Та не можна... Ні!
|