|
Як натомлюсь від суєти, Збирати квіти треба йти. У полі квітка чи в саду – В ній спротив тузі я знайду. І, втішившись, позаздрю їй – Безмовній подрузі моїй. Насправді, квітка не німа, Та цей секрет і жартома Нікому я не доручу. Збираю квіти – і мовчу.
|