Ні кроку назад! Ані кроку!
Приглушені серця ривки.
І сніг шурхотить на дорогу,
Мов аркуша рвані шматки.

Розмашисто, сухо, байдуже
Він б’є по щоках з висоти,
Дошкульні ті ляпаси дуже,
Щоб їх до дрібниць віднести.
Тетяна Чорновіл2017