|
Хай мовне полум’я бурхливо У виливниці ллє метал – Віршів нестримного напливу Тисячоградусний запал. Хай із самим собою в спорі Багато вивершу труда – Руда, замішана на горі, Важкої плавкості руда. В огонь її сипну рядками, Щоб жар у трепеті збілів І полум’яними струмками Життя стікало в форми слів І хай, мов спалахи в відливі, Відчую в сталі огневій Твої розмови неквапливі, До болю рідний голос твій. Бо те чуття дає наснагу В земній квартирній суєті, Де слова пристрасть не для страху Мені наділена в житті.
|