|
Я падаю – канатоходець, З небес повержений циркач, Безвісний публіці уродець, Уже не стримуючи плач. Та смерть на сцені – хіть розкішна, Мене від гибелі щедрот Врятує сітка запобіжна Меридіанів і широт. І впасти до землі не в змозі, В несхитній вірі в чудеса Моя судьба, ще суща й досі, Злітає знову в небеса
|