|
Як миша, я майну, Летюча і незряча, У лісу тиш нічну, Не зрушивши гілляччя. Де ролі марна ціль Таку ятрить напругу, Що розпинає біль Від будь-якого руху. І мрій сліпих путі Без захисту й оплоту Лиш чую в гостроті, В тривожності польоту. І що переживу, І в чому вмить розкаюсь, На теплу ще траву, Зморившись, опускаюсь.
|