Життя де? Й шерехом листа
Себе б тут видало сповна.
Але позаду – пустота,
Але позаду – тишина.

І страшно далі йти мені,
Туди, де стигне лісу тьма,
Де пам’ять скрізь чатує і –
Небес нема.
Тетяна Чорновіл2018