|
Скала стримить на вістрі страху, За крок обрив, не видно дна, І дерево, мов древко стягу, Затисла брила кам’яна. Коли огорне мла коліна, На очі зійде пелена, Й огні поселень мряка пінна Заступить біло, як стіна, Стань і вглядайся, де спасінням Знамено майорить у млі, Розпластане понад камінням, Живе знамено на скалі.
|