Бач – чорнило в слові б’ється,
Зникли сни між хмарних нив.
Значить місяць в пульсі серця
Щастя крапельку зронив.

І з могутніх, марновірних
Шанувань людських основ,
Що в палких ударах мірних
Жорстко з жил ятряться знов,

Тільки те, що з болю скресне,
Я в цю мить в руках держу.
Все земне і все небесне
Міцно буквами в’яжу.
Тетяна Чорновіл2017