|
Навіщо зимний блиск штиків І тріск селекторних дзвінків? Чого злякалися ви враз Між гулу хуги в злобний час? Не Бог він, не герой який, Нікчемний, часто боязкий. Бо ж він – один, куди не ткни, Хоч і дожив до сивини. А вірним друзям ви з хули Штиком грозити б не змогли. Бо друзі, браття і отці – Вони вже тільки мертвеці!
|