Зупинився часу плин
В блисках росяних краплин.
З квітки мить роси струшу
За пелюсткову межу.
З росних сил на злеті вій
Зупиню годинник свій.
Час, послухавши мене,
День сьогодні не почне...
Жду світання я дарма –
З лісу вже стежок нема.
Тетяна Чорновіл2016