З гір квіти туляться на схилі
В камінні, де й землі нема,
Немов букет хто в вітру хвилі
З вершини кинув жартома.

Вони тріпочуть край дороги
Пелюстям ледь живих чудес...
Збираю їх в пилу знемоги
І підіймаю – до небес.
Тетяна Чорновіл2015