|
Я вік свій тут, як муха, мучу У передсмертному танку, Бо хто б розрушив цю павучу Сіть переплетену тонку? В бій не вступаю в злу годину З тисячоруким павуком, Я рву зубами павутину, Стараюсь вирватись тайком. І, вполовину омертвілий, Я тріпочу ще на біду, Ще з тіла жду живої сили, Ще порятунку звідкись жду. Хай той, хто зважиться порвати Смертельне павутиння все, Мене не зможе врятувати – Та все ж на небо вознесе.
|