Я бачив все: мороз і жар,
Сніг самоти.
Нелюдського життя тягар
Прийшлось перенести

Бив чобіт і трощив приклад,
Щоб здався, здох.
І я побився об заклад,
Що не поможе Бог.

Бо нащо Богу, я гадав,
Галерний раб,
Що в мить тяжку нікчемним став,
Знесилився й ослаб.

Парі програв я – Бог поміг.
Крізь кригу вікову,
І небуття пекельний сніг
Я з вами – і живу.
Тетяна Чорновіл2015