Поете, мусиш знати:
Ти хрест несеш за всіх.
Вірші твої – стигмати,
Сліди страждань чужих.

В них сенс шукати будуть,
Увірувавши в рай,
Пробачать чи забудуть...
А ти – не забувай.

Як звідаєш у слові
Весь біль людських страждань
З ненависті й любові,
Тоді поетом стань.
Тетяна Чорновіл2015