Не в картах правда, а в рядках
Крізь давній вірш до нового.
Гадаю з римами в руках
На короля хрестового.

Та не забуду я об тім,
Що дальніми дорогами
Ходив і я в казенний дім
За сніжних гір одрогами.

Слова лягають на столі
В магічній правомірності
І все, що бачу я в імлі,
На грані неймовірності.
Тетяна Чорновіл2015