Усміх, скрашений помадою,
Пудри дух п’янкий з лиця.
Не для наших зим принадою
Легковійна одіж ця.

Горло ти, тонкоголосая,
В заметілі чужини
Огорни лляними косами
Й холод півночі вдихни.
Тетяна Чорновіл2016