Ти, капор спустивши, долоні
Простягнеш огню крізь пітьму,
З колін у камлання полоні
Ти видихнеш пісню йому!
Огнем у молитви узвишші
Мороз палахне на мужчин,
Та зойку до мертвої тиші
Не зронить із уст ні один.
Тетяна Чорновіл
2016