|
Стій! Назустріч землі польоту Телеграму я шлю в журбі, І в яку б не було погоду Хай доставить поштар тобі. Підведи свій збентежений погляд – Може я за дверима стою Чи живу десь у місті тут поряд, А не там, у землі на краю. Галілею не вірячи й лиху, Від безумства надій спалахни І, біліша північного снігу, Двері після дзвінка відчини.
|