|
Зажди, не застібай крючки, Не час тобі в дорогу, Зіниць розширені кружки Не звужуй на тривогу. Трава у досвітку красі Снить блиски слізноросі, Де ж бачено, щоб по росі Ходили ніжки босі. Холодні сльози ті на сміх Потопчеш зі спокою – І звалить лихо тебе з ніг Простудою тяжкою.
|