Вечір. Яблука налиті,
Наче серги золоті,
Тьмяно зблискують на вітті
В саду згуслій чорноті.

Листя в па стрімкого танцю
Крутять вихри вітрові,
Позолотою багрянцю
В небі, озері, траві.

Птаство теж крильми тривожно
Креслить неба тло щораз,
Чи в гніздо вернутись можна,
Чи летіти в вирій час.

Довшають потроху ночі,
Повні поки ще тепла.
Ждати літо вже не хоче,
Хоч і осінь не прийшла.
Тетяна Чорновіл2017