Я бачу тебе, весна,
В подвійнім моїм віконці.
Іще ти не дуже красна,
І трохи брудна на сонці.

Ще зелені бігма ніде,
Мов фото, земля чорно-біла,
Та сніг лиш нагоди вже жде
Стекти в талі води несміло.

І сонні почвари теліг,
Скрипучими осями знані,
На той же затоптаний сніг
Виводять як осінню сани.

І чавкає дьогтем чека,
І сходять колеса в заноси,
І краплі дощу щока
Умить відчуває як сльози.
Тетяна Чорновіл2018