|
Як трактор, заправлю я лампу бензином, В куфайці наопаш, з відталим пером Пірну в темінь ночі за досвітком зимним, Зачувши тайгу перемерзлим нутром. Весна засудила мене й оправдала, Хоч скарбом бензин був на світу межі. Крадіжка ж у трактора ой була вдала – Всю зиму з горючим писав я вірші.
|