|
В тім, що є любов на світі, Сумнівів нема давно. Чисте небо, зорі світлі – Нам двом дано. То чому ж таке буває, Суперечки сварять нас. То чому ж імла вкриває Наш світлий весняний час! А у любові відповідь не взять, А у любові ми – надія вся, А у любові – серце теж болить, А ти зумій ще дужче полюбить. Залишають нас образи. Відступає зла пітьма, Доброті, відзначим зразу, Межі нема. І спокійно в світі жити Ми удвох не можем знов. Що ж ми маємо зробити, Щоб вічно була любов! А у любові відповідь не взять, А у любові ми – надія вся, А у любові – серце теж болить, А ти зумій ще дужче полюбить.
|