|
Я з бабусею живу, Я із дідусем живу, Тато й мама в гості йдуть в наш дім. Мати мода є така Лиш одного малюка Та й того підкинути старим. Братика не маю я, Сестроньки не маю я. Кажуть, діти – діло клопітне. Чи ж, собі гадаю я, Не спустошиться земля, Якщо мода на дітей цілком мине? Шоколаду повний дім, Мармеладу повний дім, Іграшок ніде вже не складеш. Щоб не ріс один я сам, Справжнього купили пса, Він чудовий, звісна річ, але ж – Братика не маю я, Сестроньки не маю я. Кажуть, діти – діло клопітне. Чи ж, собі гадаю я, Не спустошиться земля, Якщо мода на дітей цілком мине? Бабуся плете сидить, А дідусь приліг і спить, Я тиняюся на самоті. Жаль, ніяк без тат і мам Кожен з нас не може сам Завести собі сестер-братів. Братика не маю я, Сестроньки не маю я. Кажуть, діти – діло клопітне. Чи ж, собі гадаю я, Не спустошиться земля, Якщо мода на дітей цілком мине?
|