|
До зустрічі нам випала розлука, І все ж про тебе знову бачу сни. Хіба б одне без одного ми жили, Мій милий, якби не було війни. Тепер, напевно, скоро прийде старість, Та тільки зовсім в тім не винен ти. Яка б із нас красива була пара, Мій милий, якби не було війни. І знов мені протягуєш ти руки, І кличеш – та ніколи не дійти. Були б колись у нас гарні онуки, Мій милий, якби не було війни. Ніхто у мою хвіртку не постука, Я глухну від скорботної тиші. Ти б старшим був, а я була б молодша, Мій милий, якби не було війни.
|