До зустрічі нам випала розлука, Але про тебе досі бачу сни. Самотності не знала би я муку, Якби-то, милий, не було війни. Не винен ти, що я старою стала, Що очі стали тьмяні та сумні. Із нас була б красива дуже пара, Якби-то, милий, не було війни. До мене простягаєш знову руки, із темної волаєш сторони. Водили б ми до школи вже онуків, Якби-то, милий, не було війни. Ніхто ворота стуком не тривожить, І глухну я у цій самотині. Ти б старший був, а я була б молодша, Якби-то, милий, не було війни.
|