|
До зустрічі розлуку Бог призначив, І все ж таки про тебе бачу сни, Хіба ж прожили б ми окремо, наче, Мій милий, не було б якщо війни. Напевно, постаріла я до строку; Провини в цьому не вбачай... ти, ні... Були б ми в парі, крізь добу жорстоку, Мій милий, не було б якщо війни. І знову ти мої шукаєш руки, З неповоротної звеш сторони, Ходили б в школу наші вже онуки, Мій милий, не було б якщо війни. Жаль, хвіртку не турбують, нічиєю... Я глухну від цієї тиші... – Сни: Ти б старшим був, а я б була твоєю, Мій милий, не було б якщо війни.
|