|
Потоки місячні, Ви сріблострунні, Та поетичні, Сумом ви ніжні, – Немов казка ви Литиметесь, ласкаві, Ви мелодійні Та завжди безтурботні. Ви блідопалеві, Раптом упали ви З неба зі синього; Ллєтеся потоками З святинь його Ниби цьомками. Як сум сяяння... Світло страждання... Лийтеся, одвічні, Та безпритульні – Як ви серцеві Сльози спекотні!.. Ви, безкровні, Лийтеся рівні, – Щастям каламутні, Горем яскраві...
|