|
Відкрилась їй любов у дев’ять літ, Коли ще інші бавляться ляльками. Дитя цвіло, як персик, поруч мами З волоссячком, м’яким мов оксамит. Любов для неї прочинила світ: Смаглявий хлопчик володів думками... Була та казка, певно, місяць з нами... Де, віконтесо, теї дружби слід? Ах, зникло все, що полонило нас, Ті дітлахи і та любов невинна. Смаглявий хлопчик прагне на Парнас, А дівчинка – в цій залі господиня – І цукром посипає ананас, Й тче світської розмови павутину.
|