|
Я полюбив її зимою, Троянди сіяв на сніги Під чорнолісся бахромою На запустілі береги. Полярний Місяць понад тьмою Ховав рога у сиву млу, Зустрівшись з відьмою-кумою, Що снігову скубла мітлу. Почувши стогін хуртовини, Тремтіла ночі домовина, В якій я з Місяцем тремтів. І слухав, сповнений я гніву, Як вила злісна заметіль Про смерть зимового посіву.
|