Починає світлий образ ТещіНу, от і слава Богу, розписали. Сідайте, гості-гостеньки, за стіл! Ослін займе, звичайно, баба Валя, якраз із дідом Петриком навпі́л! Тут вмоститься наступне покоління; Петровичу, посунь стілець у стик! Й візьми собі Глафіру на коліна! Ну й що́, що важить центнер? Ти ж мужик! НареченаВізьміть стільців кілько́ро у сусідів; взуття зніміть, ця зала в нас жила́! (Убік.) Тут стільки поназвали дармоїдів, що тільки боком влізеш до стола! Жених1Я завтра – в нічну, за добу повернуся, бо зайнятий – двадцять чотири на сім! НареченаУ тебе не вигорить, любий мій дусю, а спробуєш знову – так я тебе з’їм! ТещаЗа стіл пробачте: в нас Перебудова2. На три талона3 зляпали борщу. А в черзі за вином побили Вову (вказує на Вову), всі ґудзики зірвавши на плащу! Але нам дещо підігнав Петрович... (Грайливо.) Петровичу, ти дріжджі де узяв? Петрович(з-під Глафіри, напівпридушено)Не совайсь так, у мене там не овоч... Зніміть її, бо я брикетом став! Теща4Ну і добре, біс із ним, є млинці, є деруни! Вдовольнимся і «трійним»5, тільки б не було війни! Ух! Їх! Ух! Їх! Хор гостейМи чу́ли це: всі крадуть напропале, а мафія керує баришем... Навіщо ж ви гостей собі зазвали? Сиділи би, давилися борщем! Теща(за інерцією)Треба не сварити дім, а приносити самим! А кого не тішить стіл, хай іде собі, дебіл! Ух! Їх! Хор гостейА зараз ми усіх віддухопелим! І посуд переб’єм на весь бюджет! Вертай нам подарунки наші – телик і виграшної позики білет! ЖенихВертати? Це з якого переляку? А телик ваш – поламаний, мабуть... Петровичу, та скинь ти цю коняку! Скоріш! Ти що́, не бачиш: наших б’ють! Петрович(з-під Глафіри)Гей, хлопці, та відсуньте вже цей трактор! Хто-небудь, принесіть мерщій домкрат!.. От зараз скресне мій прим’ятий фактор – й розберемо́сь, який кому тут сват! Далі йде страшна бійка.
|
| Олена Побийголод | 2025 |