|
А ось і старість звідкілясь Підкралась. І лице грайливо Моє долонями прикрила: – Хто я? – Та я не здогадавсь. Вона сказала: – Я могила. Цікава жінка, не в літах, Страшною зовсім не здавалась. І безтурботно посміхалась. Перепитав: – Ти старість? – Так.
|